Термін «карієс» у точному перекладі означає гниття. Цим терміном позначалося запальне захворювання кістковомозкової речовини (остеомієліт). Без серйозної етіологічної, морфологічної та клінічної подібності процесів цим терміном стали називати захворювання твердих тканин зуба, зовнішній прояв якого полягає у руйнуванні емалі та дентину зуба.
У виникненні та перебігу каріозного ураження зуба особливе значення мають мікроорганізми, які постійно живуть у порожнині рота, та фактори внутрішнього середовища організму (стан захисних систем організму, травної системи, якість харчування та ін.).
Чому виникає карієс?
В даний час існує понад 400 теорій виникнення карієсу зубів. Одна з останніх концепцій зводиться до того, що внаслідок недотримання гігієни ротової порожнини (недостатньо регулярний і правильний догляд, чищення зубів) – на емалі з'являється м'який наліт, у тих місцях, звідки він не знімається при жуванні (бічні поверхні зубів, поглиблення жувальних поверхонь) ). Цей наліт міцно зв'язується з поверхнею зуба і є місцем зосередження різноманітних бактерій і грибів. Серед бактерій, що входять до складу нальоту, половину складають стрептококи. Включення до складу нальоту мінеральних солей сприяє його ущільненню. Така освіта називається зубною бляшкою. Встановлено, що бактерії, що локалізуються в бляшці, продукують молочну кислоту, яка може викликати демінералізацію емалі, що дає початок каріозному процесу. Помітне місце у структурі нальоту відводиться декстрину – полісахариду, що продукується бактеріями зубного нальоту. Декстрин утворюється стрептококами із сахарози. Мабуть, тому вживання великої кількості цукру сприяє карієсу.
Чи у всіх людей виникає карієс?
Дія карієсогенних бактерій, що знаходяться в зубній бляшці, не у кожної людини виявляється однаково. Більшість людей резистентність до карієсу виражена слабко, в інших досить висока. Стійкість зубів до карієсу пов'язана із станом захисних систем організму, супутніми захворюваннями. Встановлено, що з ослабленим імунітетом карієс розвивається активніше. У дітей, які страждають на ексудативний діатез, рахітом карієс розвивається в 1.5-2 рази частіше.
Важливу роль відіграє склад і властивості слини. Встановлено, що в осіб схильних до карієсу слина більш в'язка і в ній змінено співвідношення вмісту мінеральних солей.
Клінічні прояви карієсу
Виділяють 4 форми каріозної хвороби, кожна з яких по суті відображає ступінь ураження твердих тканин зуба: каріозна пляма, поверхневий карієс, середній та глибокий.
Про що потрібно знати…
Поширеність карієсу у населення сягає 95%;
Руйнування зубів призводить до порушення травлення та є фактором ризику розвитку захворювань шлунково-кишкового тракту;
Хронічні запальні процеси у верхівок коріння зубів є джерелами інфікування та алергізації.
Якщо запустити карієс і вчасно не позбутися його, то зуби випадуть. Щоб потім знову повернути собі радість посмішки, необхідна буде імплантація зубів, яку проводять фахівці нашого стоматологічного центру А-Дента.