Лікування зубних каналів

Корінь зуба – складний об'єкт на лікування. По-перше, він недоступний візуальному контролю, тобто до нього не можна зазирнути, щоб ретельно обстежити. По-друге, канали кореня зуба дуже варіабельні за своєю будовою - вони можуть відхилятися, утворювати кишені або розгалужуватися. З цим пов'язані проблеми з їх обробкою та пломбуванням.

Навіщо лікувати зубний канал? Основною метою лікування зубного каналу є видалення з кореня зуба інфекції та припинення проникнення інфекції за верхівку кореня. Якщо корінь зуба гаразд, можна проводити відновлення і самого зуба.

Показаннями до ендодонтичного лікування (лікування зубного каналу) є гострий та хронічний пульпіт та всі форми періодонтиту, підготовка до протезування зубів.

Протипоказання до лікування – ураження періодонту, неможливість відновлення зуба, неможливість обробки каналу, вертикальний перелом зуба.

У лікуванні зубного каналу виділяють 3 основні етапи:

• Забезпечення доступу до каналу;
• Видалення вмісту з каналу та підготовка каналу до пломбування;
• Пломбування каналу інертним матеріалом, що сприяє міцній герметизації.

Усі етапи лікування каналу зуба проводять під знеболюванням. Доступ до каналу забезпечується правильним препаруванням каріозної порожнини, видаленням даху пульпової камери та створенням вільного доступу до каналів для ендодонтичних інструментів.

Потім із зубного каналу видаляють вміст – пульпу, продукти розпаду, мікроорганізми, уражений дентин, визначають робочу довжину каналу та готують його до пломбування.

Точне визначення довжини каналу зуба дуже важливе, оскільки це дозволяє уникнути можливих ускладнень – післяопераційних болів та періапікальних ускладнень. Робочу довжину каналу визначають з допомогою рентгена чи спеціального приладу – апекслокатора.

Правильне пломбування зубного каналу – найважливіший та найвідповідальніший етап лікування. Для пломбування використовуються матеріали, що твердіють (цементи і деякі пасти), нетвердні (пасти) і тверді (штифти). У кожного з цих матеріалів є свої плюси та мінуси. Кореневий наповнювач повинен надійно блокувати канал, не дратувати періодонт, не розчинятися і не руйнуватися, бути рентгеноконтрастним, що дозволяє визначити ефективність лікування.

Багато в чому вибір матеріалу для заповнення каналу визначається особистими навичками та уподобаннями стоматолога, оскільки немає наповнювача, позбавленого всіх недоліків. Найменш популярними тривалий період часу залишалися штифти, причому металеві штифти частіше використовувалися як зміцнювальні конструкції.

В даний час одним з найбільш ефективних методів лікування пульпіту є пломбування каналів гутаперчими штифтами, так як гутаперча відповідає більшості вимог. Багато пацієнтів віддають перевагу лазерній імплантації зубів, оскільки вона відбувається без крові.